неділя, 2 грудня 2018 р.

Коли у вас з"явилась Собака. Мої відкриття

Хотіла розповісти про наш дурдом, але передумала. Краще я вам розкажу за наше Цуценятко.
Воно ще маленьке, усього 5 - й місяць іде і важить близько 20 кг. Вчора бачили цуценятко хаскі, десь 3х-місячне, то Дівки сказали, що "оце цуценя, а не наше ведмежа" І це не хейтерство, це просто констатація факту, бо оте нещастя реально рази в три менше за наше Щастя )))
Отже, декілька фактів, які я не знала, або знала, але не уявляла, що все так і буде, коли у нас з"явиться собака

четвер, 22 листопада 2018 р.

Готуємось до свят - де придбати подарунки

Давненько уже збираюсь розповісти про хороші місця для придбання небанальних і цікавих подарунків. Ще з жовтня місяця, після черги наших днів народжень. Але щось не складалось, а тут якраз сніг надворі, вогонь у каміні і гирлянда бликає - ну все підказує, що свято близько і потрібно готуватись.
Отже, користуйтесь:

пʼятниця, 16 листопада 2018 р.

Як не втратити підлітка?

Я зараз не читаю. Напевно, в листопаді не буде посту про прочитані книжки. Щось не читається. Зате дивлюсь серіал "13 причин чому". Показовий, я вам скажу, серіальчик і зовсім не веселий.

вівторок, 6 листопада 2018 р.

Чорний козак - про нове українське кіно

Навіть не знаю, як почати свою розповідь, бо емоції досі "зашкалюють". Справа в тому, що ми з Іванкою подивились 28 жовтня фільм "Чорний Козак" Кінопроект "Чорний Козак".

Прочитане у жовтні 2018

Я знову відтягувала на скільки можна розповідь про прочитане в жовтні. Не знаю чому. Та і прочитаного не так багато. Може я уже "наїлась" і потрібно щось змінити? Отже:

четвер, 11 жовтня 2018 р.

Прочитане у вересні 2018

Я розумію, що вересень давно минув, що уже скоро жовтень закінчиться, а я тільки надумала розповісти про прочитане у вересні. Просто після останньої вересневої книги я трішки зависла, а потім було не до того. Та зараз усе надолужимо. Отже:

середа, 26 вересня 2018 р.

Вчора у нашій найменшій принцесі виповнилось 4 (!!!) роки

Вчора у нашій найменшій принцесі виповнилось 4 (!!!) роки, а її мамі (мені, як це не дивно) - 37 (тут має бути здихаючий від подиву смайлик). Так сталось, що у нас День народження в один день ))) Такий я собі зробила подарунок. Але уже 4 роки я намагаюсь святкувати лише Мар"янчине свято (ну такі вже у мене таракани) і тому для багатьох є дуже дивним, що вітають з Днем Народження не лише маленьку Принцесу, але і її маму 😀 Таке дійсно не часто зустрінеш (але тільки не у нас, та про це інша історія), ми, взагалі, пориватєлі шаблонів 😂

пʼятниця, 21 вересня 2018 р.

У нас тепер є Собака

Тепер у нас є Собака.
 Навіть не знаю, як я могла на це погодитись і як я до такого докотилась. Я ж не люблю собак. А великих так ще й боюсь, після того, як одне недолуге мене гарно цапануло в дитинстві (воно було не скажене, а просто дурне). А зараз у мене є собака, яка виросте не просто у велику, а у дуууже велику.

вівторок, 11 вересня 2018 р.

Що потрібно для дитячого свята?

Я тут планую Дні Народження, яких у нас в найближчий місяць має бути 4, два з яких дитячі, одне з яких Мар"янине і воно вимагає найбільше приготувань, і трішки задумалась.

четвер, 6 вересня 2018 р.

Прочитане у серпні 2018

Раз уже пішла мова за книжки, так ще й новий навчальний рік почався, розкажу я вам про прочитані мною книги у вересні. Правда, тут і розказувати майже нічого, адже прочитала я усього 2 !!! книжки, зате які!

середа, 5 вересня 2018 р.

І знову перше вересня


Я не люблю 1 вересня і школу. Ось ці всі вставання о 6 ранку, уроки, батьківські збори, здайте гроші , Ви не здали гроші, ремонти і т.д. - усе це просто вбиває мене на повал. 
Але так було не завжди...

пʼятниця, 3 серпня 2018 р.

Прочитане за липень 2018

Ще майже вчора тішились, що нарешті прийшло літо - а уже серпень. І залишився лише місяць до того часу, коли потрібно знову йти в школу. Цей факт чомусь зовсім не тішить, не дивлячись на те, що до школи йдуть мої діти, а не я. Та "про це я подумаю завтра" (с). А сьогодні я розкажу, що ж цікавого було прочитано за липень.

вівторок, 24 липня 2018 р.

Шалені часи, шалені зміни

Колись давно, був то ще, здається, далекий 2001 чи 2002 рік, ми певний час мешкали у столиці, де, як відомо, уже на той час було багато супермаркетів. А в супермаркетах можна знайти свіжі помідори/огірки навіть взимку. Навіть у той час. Так от, я, приїхала із провінції, де все закривають/закручують на зиму в неймовірних кількостях, щоб було що їсти і гостям на стіл поставити (хоч уже і не потрібно було так багато, але звичка - то сильна штука). Ми запросили у гості "друзів". Звичайно, накрили стіл, до усіх наїдків (а була пізня осінь), нарізали на стіл свіжих огірків/помідорів/болгарського перчику. От ми сиділи, відпочивали і я, як гарна господиня, кажу: "Беріть свіженькі огірочки/помідорки, поки ще є" (малося на увазі не на столі, а в продажі). На що мені зі сміхом відповіли: "В магазині вони завжди є".

неділя, 15 липня 2018 р.

Одеса 2018 - трешак з дітьми

Так сталось, що цього року ми потрапили на море усього на три дні (або аж на три дні). Та й те, лише тому, що у нашого тата була конференція робоча в Одесі. То ми й "впали йому на хвіст". Так ми опинились в Одесі. Сподіваюсь, в останнє.

четвер, 5 липня 2018 р.

Прочитане за червень 2018

Я знаю, що червень уже закінчився як майже тиждень, а я лише зібралася з думками. Але головне, що у мене ще є чим збиратись ))) Тож поділюсь з вами своїми враженнями від 7 книг:

неділя, 1 липня 2018 р.

Перша екскурсія дітей закордон без мами

Ось лише вчора Дорослі Дівки приїхали з екскурсії до Кракова. Це вперше вони їздили закордон без мене. І це вперше (напевно) я не хвилювалась... До поки вони не сіли у вагон потяга ))))) А тоді "Остапа понєсло"😀


субота, 2 червня 2018 р.

Що мама прочитала в травні 2018

І знову прийшло перше число, на цей раз уже Червня. Відсвяткували і День Захисту Дітей, і закінчення навчального року, і перший день літа. Тепер можна і поговорити про книги, які я прочитала в травні.

Я щось навіть і не думала, що їх цього разу виявиться так багато. Хоча, чому тут дивуватись, адже я купувала книги як "живі" так і в електронному вигляді. Ну що ж, поїхали!

середа, 16 травня 2018 р.

неділя, 13 травня 2018 р.

Мені подобається бути мамою

Мені подобається бути мамою. Деколи, звичайно, хочеться просто мовчки встати і вийти, та йти йти, йти, йти ... не оглядаючись. Але як тільки починаєш вставати, так одразу дорогу тобі перепиняє або купа невипраної білизни, або неприготована вечеря, або маленькі рученята, які обіймають зі словами : "А хоця б позаліти?"... І ти розумієш, що не можеш отак взяти і все покинути. Що нікому крім тебе вони аж на стільки не потрібні. І замість того, щоб вийти, ти йдеш закидаєш прання, готуєш вечеряти, перевіряєш уроки і т д і т п. Просто живеш далі...

понеділок, 7 травня 2018 р.

Дитячі друзі

На днях зауважила, що у Мар"яни є в садочку подружка, з якою вона найбільше грається, - Софія. І от вона постійно розповідає, що Софія сказала/зробила це, або те. І що :" я хочу, щоб Софія прийшла до нас додому гратись".
 І я почала згадувати, чи були у старших дівчат такі друзі у садочку.

пʼятниця, 4 травня 2018 р.

#Село-і-Люда

Я думаю, цього моменту чекав багато хто, кому цікаво де ми і що ми... Але і ті, кому не цікаво, теж хай почитають - а раптом приєднаються до нашої когорти "молодих, красівих і розумних". Мало лі що в житті може трапитись. Так от, повернемось до моменту.

Як усі уже здогадались - ми переїхали жити за місто (по простому - у село) у приватний будинок. Не буду розповідати як, за скільки, чому так і т д і т п - до цього я ще не созрєла. Всьому свій час. А от про наші будні - я розповім залюбки. Тим більше, що мене це просто пре на всі боки.

вівторок, 1 травня 2018 р.

Читане-перечитане за квітень 2018

Ну , що ж, дарагая рєдакція, як то кажуть - мир, труд, май, а книжки читать не забувай. Тож проаналізуємо усе прочитане мною за квітень. Скажу чесно, я трималась, як могла, до останнього. Але голод переміг і я пішла в книгарню... Такі відчуття, я вам скажу, як ніби потрапила до раю. А якби ще була можливість брати усі книги, які хочеться, я б там взагалі б померла від екстазу. Але не можна. Тому я зараз і пишу. )))
Отже:

Зміна роботи - то не боляче і не кінець світу

Останні пів року були настільки насичені подіями та емоціями, що як результат, я виснажилась. Але це досвід. Доволі таки цікавий досвід ))) 
Знаєте, я давно зрозуміла, що змінювати місце роботи - то не боляче зовсім. Можливо, трішки страшно, тим більше, якщо йдеш "в нікуди", але зовсім не боляче. Робота має приносити задоволення як працівнику, так і роботавцеві. Якщо комусь "не в кайф" - потрібно йти. Просто йти. Шкода лише втрачати контакти із хорошими людьми. Одиниці залишаються, або через певний час повертаються. Напевно, це саме ті люди, які й мають залишитись з тобою. 
Я вдячна, що у мене був цей досвід, я вдячна людині, яка мені дала цю можливість у дуже важкий для нас період. Я зробила все, що було у моїй компетенції. Я знаю, що я зробила добре, що недоробила, а що я зробила не так. Я відносно задоволена результатом, і, сподіваюсь, це взаємно. Але прийшов час іти ))) І на згадку залишилось фото )))


четвер, 26 квітня 2018 р.

Випуск з 9-го класу - для чого?

Ну от, дарагая редакція, я знову в свободном польоті і маю час та натхнення висловити свої думки про наболіле. В першу чергу, хотілося б розповісти про сільський автобус, але у мене немає слів. Ще таких не придумали. Тому, цю тему поки відкладемо.
Зате є інша тема, яка мене муляє, штирить і ковбасить. Це випуск із 9-го класу. От про це і потриндим.

субота, 17 березня 2018 р.

Книги, прочитані за лютий 2018

І так, у перший день весни, весною навіть і не пахло. Але закінчилась календарна зима і це не може не тішити. Так сталось, що за лютий я прочитала багато чого новенького, і вирішила занотовувати усе прочитане з коротким описом. Бо, в решті, гублюсь, що читала і про що воно. Почну з кінця:

пʼятниця, 5 січня 2018 р.

Наші діти не цінують

Моє покоління тих, хто народився у 80ті роки минулого століття (прикиньте!!!) уже в більшості мають дітей 10 річного віку і старше. Так от, дуже часто ми чуємо і кажемо, що наші діти не цінують того, що ми для них робимо. Донедавна і я так казала і думала. Але якось, після тривалих роздумів по зовсім іншій темі (я взагалі багато думаю де треба і де нетреба, але то таке), я прийшла до цікавого висновку: наші діти і не будуть цінувати саме те, що цінували б ми, тому що вони не відчули його відсутність.
Хіба не так?

Ось дивіться, декілька прикладів

"Проміжні результати" 2017

Напевно, потрібно підводити якісь підсумки року, а у мене все якось не виходить. Якісь думки приходять - і одразу йдуть, створюючи вітер в голові)))

На справді, для мене цей рік ще не закінчився. Він завершиться тільки тоді, коли я завершу ту справу, яку почала ще в січні 2017. Тобто, от якраз в січні і закінчиться мій рік. Я на це дуже сподіваюсь. Тоді і можна буде підвести якісь підсумки. А поки що так - проміжні результати.