неділя, 15 липня 2018 р.

Одеса 2018 - трешак з дітьми

Так сталось, що цього року ми потрапили на море усього на три дні (або аж на три дні). Та й те, лише тому, що у нашого тата була конференція робоча в Одесі. То ми й "впали йому на хвіст". Так ми опинились в Одесі. Сподіваюсь, в останнє.

четвер, 5 липня 2018 р.

Прочитане за червень 2018

Я знаю, що червень уже закінчився як майже тиждень, а я лише зібралася з думками. Але головне, що у мене ще є чим збиратись ))) Тож поділюсь з вами своїми враженнями від 7 книг:

неділя, 1 липня 2018 р.

Перша екскурсія дітей закордон без мами

Ось лише вчора Дорослі Дівки приїхали з екскурсії до Кракова. Це вперше вони їздили закордон без мене. І це вперше (напевно) я не хвилювалась... До поки вони не сіли у вагон потяга ))))) А тоді "Остапа понєсло"😀


субота, 2 червня 2018 р.

Що мама прочитала в травні 2018

І знову прийшло перше число, на цей раз уже Червня. Відсвяткували і День Захисту Дітей, і закінчення навчального року, і перший день літа. Тепер можна і поговорити про книги, які я прочитала в травні.

Я щось навіть і не думала, що їх цього разу виявиться так багато. Хоча, чому тут дивуватись, адже я купувала книги як "живі" так і в електронному вигляді. Ну що ж, поїхали!

середа, 16 травня 2018 р.

неділя, 13 травня 2018 р.

Мені подобається бути мамою

Мені подобається бути мамою. Деколи, звичайно, хочеться просто мовчки встати і вийти, та йти йти, йти, йти ... не оглядаючись. Але як тільки починаєш вставати, так одразу дорогу тобі перепиняє або купа невипраної білизни, або неприготована вечеря, або маленькі рученята, які обіймають зі словами : "А хоця б позаліти?"... І ти розумієш, що не можеш отак взяти і все покинути. Що нікому крім тебе вони аж на стільки не потрібні. І замість того, щоб вийти, ти йдеш закидаєш прання, готуєш вечеряти, перевіряєш уроки і т д і т п. Просто живеш далі...

понеділок, 7 травня 2018 р.

Дитячі друзі

На днях зауважила, що у Мар"яни є в садочку подружка, з якою вона найбільше грається, - Софія. І от вона постійно розповідає, що Софія сказала/зробила це, або те. І що :" я хочу, щоб Софія прийшла до нас додому гратись".
 І я почала згадувати, чи були у старших дівчат такі друзі у садочку.

пʼятниця, 4 травня 2018 р.

#Село-і-Люда

Я думаю, цього моменту чекав багато хто, кому цікаво де ми і що ми... Але і ті, кому не цікаво, теж хай почитають - а раптом приєднаються до нашої когорти "молодих, красівих і розумних". Мало лі що в житті може трапитись. Так от, повернемось до моменту.

Як усі уже здогадались - ми переїхали жити за місто (по простому - у село) у приватний будинок. Не буду розповідати як, за скільки, чому так і т д і т п - до цього я ще не созрєла. Всьому свій час. А от про наші будні - я розповім залюбки. Тим більше, що мене це просто пре на всі боки.

вівторок, 1 травня 2018 р.

Читане-перечитане за квітень 2018

Ну , що ж, дарагая рєдакція, як то кажуть - мир, труд, май, а книжки читать не забувай. Тож проаналізуємо усе прочитане мною за квітень. Скажу чесно, я трималась, як могла, до останнього. Але голод переміг і я пішла в книгарню... Такі відчуття, я вам скажу, як ніби потрапила до раю. А якби ще була можливість брати усі книги, які хочеться, я б там взагалі б померла від екстазу. Але не можна. Тому я зараз і пишу. )))
Отже:

Зміна роботи - то не боляче і не кінець світу

Останні пів року були настільки насичені подіями та емоціями, що як результат, я виснажилась. Але це досвід. Доволі таки цікавий досвід ))) 
Знаєте, я давно зрозуміла, що змінювати місце роботи - то не боляче зовсім. Можливо, трішки страшно, тим більше, якщо йдеш "в нікуди", але зовсім не боляче. Робота має приносити задоволення як працівнику, так і роботавцеві. Якщо комусь "не в кайф" - потрібно йти. Просто йти. Шкода лише втрачати контакти із хорошими людьми. Одиниці залишаються, або через певний час повертаються. Напевно, це саме ті люди, які й мають залишитись з тобою. 
Я вдячна, що у мене був цей досвід, я вдячна людині, яка мені дала цю можливість у дуже важкий для нас період. Я зробила все, що було у моїй компетенції. Я знаю, що я зробила добре, що недоробила, а що я зробила не так. Я відносно задоволена результатом, і, сподіваюсь, це взаємно. Але прийшов час іти ))) І на згадку залишилось фото )))


четвер, 26 квітня 2018 р.

Випуск з 9-го класу - для чого?

Ну от, дарагая редакція, я знову в свободном польоті і маю час та натхнення висловити свої думки про наболіле. В першу чергу, хотілося б розповісти про сільський автобус, але у мене немає слів. Ще таких не придумали. Тому, цю тему поки відкладемо.
Зате є інша тема, яка мене муляє, штирить і ковбасить. Це випуск із 9-го класу. От про це і потриндим.

субота, 17 березня 2018 р.

Книги, прочитані за лютий 2018

І так, у перший день весни, весною навіть і не пахло. Але закінчилась календарна зима і це не може не тішити. Так сталось, що за лютий я прочитала багато чого новенького, і вирішила занотовувати усе прочитане з коротким описом. Бо, в решті, гублюсь, що читала і про що воно. Почну з кінця:

пʼятниця, 5 січня 2018 р.

Наші діти не цінують

Моє покоління тих, хто народився у 80ті роки минулого століття (прикиньте!!!) уже в більшості мають дітей 10 річного віку і старше. Так от, дуже часто ми чуємо і кажемо, що наші діти не цінують того, що ми для них робимо. Донедавна і я так казала і думала. Але якось, після тривалих роздумів по зовсім іншій темі (я взагалі багато думаю де треба і де нетреба, але то таке), я прийшла до цікавого висновку: наші діти і не будуть цінувати саме те, що цінували б ми, тому що вони не відчули його відсутність.
Хіба не так?

Ось дивіться, декілька прикладів

"Проміжні результати" 2017

Напевно, потрібно підводити якісь підсумки року, а у мене все якось не виходить. Якісь думки приходять - і одразу йдуть, створюючи вітер в голові)))

На справді, для мене цей рік ще не закінчився. Він завершиться тільки тоді, коли я завершу ту справу, яку почала ще в січні 2017. Тобто, от якраз в січні і закінчиться мій рік. Я на це дуже сподіваюсь. Тоді і можна буде підвести якісь підсумки. А поки що так - проміжні результати.