вівторок, 22 серпня 2017 р.

Діти і стоматолог

У нас вчора був дуже важливий день - Мар"яна вперше ходила до стоматолога на огляд. Старші Дівки теж були, але їм уже не вперше, тому це не так цікаво. Хоча, як виявилось. останній раз ми там були півтора роки тому. Я сама здивувалась, що так давно.
 Мар"яна не дуже любить розмовляти чи йти до чужих людей. а тим більше, до незнайомих та ще й лікарів. Якщо чесно, то вона усіх людей недолюблює )))) Ну, в крайньому випадку, у неї такий вираз обличча. Тому я і не дуже сподівалась, що у стоматолога у нас все пройде чудово. Хоч десь там глибоко в середині і жевріла така надія. Адже у Насті з Іванкою все було просто ідеально.


 Я боюсь стоматолога. Навіть більше ніж гінеколога. І справа не в тому, що я не знайшла "свого" лікаря. Лікар якраз той що треба. Якщо я йому довірила своїх дітей, то себе і подавно можна. Так от. Це швидше якийсь "підшкірний" страх, який з"явився у далекому дитинстві після відвідин зубодерів, після ось тих неприємних медоглядів у школі, після державних стоматполіклінік з їх байдужими лікарями... Коротше, уже не дуже то й важливо, яка там причина, результат один - я стоматолога боюсь.

 Тому дуже переживала, як пройде перший візит до цього лікаря у Насті. Їй було десь біля 4х років. Я прискіпливо обирала і лікарню і лікаря. Звичайно, це була приватна клініка. Звичайно, лікаря я обирала по досвіду інших мам. Мені було не важливо, скільки коштуватиме прийом, навіть якби це були останні гроші. Мені важливо було, щоб у дитини не було стресу і не вкорінився ось той "підшкірний" страх стоматологічного крісла. Лікар у нас був ідеальний. Вона покатала Настю на кріслі, показала, що це в неї за штуки такі є і що вони роблять. Кожну свою дію вона коментувала - діставали із зубика черв"ячка і показувала його Насті. Коли моїй дитині свердлили зубика без наркозу, я від одного того звуку ледь не втратила свідомість, а їй хоч би хни. Добре, що донька мене не бачила. Далі Настя уже із задоволенням ходила витягати черв"ячків з зубів.

Іванчин перший візит до стоматології теж пройшов ідеально. Правда, лікарка уже була інша, але то виявилось не страшно. Вона так само, як і попередня, шукала черв"ячків. обережно їх діставала і промивала зубчики водичкою.

 Словом, двоє старших Дівок ходять до стоматолога "за милу душу". Без жодного страху і з мінімумом анестезії.

 А от Мар"яна трішки не така. Вона сиділа в кабінеті, поки Насті пломбували зуб. Тобто, поки діставали черв"ячка і мили зубки. Вона уже розговорилась з лікаркою. Але от показати зубки, навіть на відстані не хотіла. Ми її і так і сяк - а вона ніяк. Тому, перший огляд вийшов трішки стресовим. Довелось тримати дитя, поки медсестра з лікаркою фторували зубки. Добре, що ця процедура швидка, безболісна та ще й сама рідина солодка. Все було швидко і галасливо. Потім, правда, лікарка перепрошувала у Мар"яни і подарувала книжечку і олівці. Не знаю поки що, чи це щось змінить у їх відносинах 😂

 Хоча, не виключаю варіант, що саме для Мар"яни доведеться шукати іншого лікаря. Не дивлячись на те, що теперішня лікар - стоматолог повністю підходить двом старшим.

 Ось вам ще одне підтвердження, що всі діти різні.

 А слідкувати за здоров"ям зубів - то дуже важливо, хоч і дуже дорого. Але жодні відвідини до лікаря не мають бути стресом і асоціюватись з болем. Бо ці дитячі спогади нічим не викоріниш.




Немає коментарів:

Дописати коментар