четвер, 10 серпня 2017 р.

Хочу працювати у книгарні

Я багато читаю. Навіть не так, - я БАГАТЕРНО читаю. Скільки себе пам"ятаю, то завжди читала і хотіла стати "воспітатєлькою". Ну, з роботою мрії не склалось, а от читати я не перестала.


Пам"ятаю, що у студентські часи ходила у магазин б/у книг (не пам"ятаю, як він правильно називається) і там вишукувала щось цікавеньке. Так у мене з"явився шеститомник О.Гончара, М. Стельмаха і багатьох інших, здебільшого українських, письменників. Потім пішла хвиля популярності Пауло Коельйо. Ну, таке було натхнення і внутрішня потреба. Але з часом я повернулась до тих жанрів, які мені подобаються найбільше: містика, фантастика, наукова фантастика, жахи тощо. Деколи "пре" на якісні детективи, періодично читаю про психологію і виховання дітей.

Твори С. #Кінг ковтаються просто жахливо швидко. 😀 Потім доводиться перечитувати по другому, третьому і т.д колу, бо чомусь він пише довше, ніж я читаю ))))

Декілька років тому відкрила для себе твори #Макс_Кідрук. Першим був "Бот". Це було щось неймовірне. Настільки захопливо, що часто забуваєш поїсти, шукаєш будь-яку вільну хвилинку, щоб почитати. Та і взагалі, ні про що більше думати не можеш, лиш про сюжет і мучишся запитанням "що ж там далі???!!!"

 Зараз з нетерпінням очікую на нові твори саме цих двох авторів. У Макса вчора почався передпродаж (ура, ура, ура!!! нарешті!!!), а у Кінга - книга на українському ринку з"явиться лише у вересні. Ну, нічого, я почекаю.

Доки тягнеться час очікування, я ковтаю інші твори. Бувають ті, які я довго шукаю (як от Рут Веа "У лісі-лісі темному"), або ті, які читаю знічев"я (бо ніби сюжет непоганий і написано добре, хоч і "не фонтан").

Рут Веа "У лісі-лісі темному" я шукала довго, близько року, а може й довше. Найчастіше в книгарнях, чуючи назву, мені пропонували дитячу пісеньку )))) Про такого автора взагалі ніхто не чув, хоч саме цей твір є бестселером. Знайшла її зовсім випадково, був однісінький екземплярчик. Дорого, але вона того варта.

І взагалі, мені так подобається запах нових книг, книжкового магазину! Я просто балдію, коли торкаюсь новесенької обкладинки, перегортаю ще ніким не торкані сторінки, відчуваю запах свіженької фарби! Я насолоджуюсь просто неземним товариством книг. Це так кайфово ходити поміж них і відчувати, як кожна проситься до рук і хоче, щоб її прочитали, перегортали сторінку за сторінкою і відтворювали у своїй уяві усі події. Це майже так само прекрасно, як блукати художнім магазином із неймовірною кількістю фарб, пензликів, холстів та іншого такого чарівного начиння...

Тож до чого це я. До того, що не у всіх районах нашого міста є книгарні. Це погано. Можливо, якраз десь хтось планує відкрити нову чарівну книгареньку у Вінниці і шукає такого гарненького, розумненького та непозбувно-бентежного працівника? Звертайтесь! Була б щасливою стати частиною такого фантастичного світу книг і допомагати іншим знаходити сюди саме свою стежку. Хоч і доведеться віддавати "мою прєлєсть" у інші руки. Ну, аби їм там було добре.

Немає коментарів:

Дописати коментар