понеділок, 19 червня 2017 р.

Презентація жіночого журналу Амбітна Пані і я з дочкою

Ну що ж, 15.06.2017, я з дочкою, як представники Babyevent.com.ua, відвідала презентацію першого друкованого видання Амбітноі Пані (Marina Prisnyak). На такому заході я була років 7 тому, це була презентація Мазди 6, здається. Але спогади нікуди не поділись, тому й можу порівняти з вчорашньою презентацією.

Не знаю, що там кому не сподобалось, адже все було організовано на дуже високому рівні. Було і феєричне запальне шоу, і розіграш подарунків, і смачний бар і, головне, презентація самого журналу та розповідь його засновників, як то все відбувалось. Було, цікаво, весело та атмосферно (я це сказала! )). І я знаю, на скільки важко і затратно як і журнал видати так і провести ось таку презентацію. Тому, дівчатка, Marina Prisnyak та Anna Varanitsa, не переймайтесь і насолоджуйтесь досягненням мрій! Нехай усе, що ви далі сплануєте, принесе вам радість, задоволення і матеріальну віддачу!


Що ж до себе, то у мене був перший досвід виходу на такий захід у двох із дорослою дочкою. Не з маленькою, бо її нема з ким залишити, не з трішки більшою, бо їй буде цікаво з дорослими тьотями-дядями, а саме з дочкою - як з повноправним партнером. Вона, правда, перехвилювалась і поводила себе по дорозі як незамовкаючий гиржик, але то таке. І що я вам скажу - це доволі цікавий досвід, коли ти можеш з дочкою поводитись, як з другом. Ми обговорювали і ділились враженнями про виступи, роздивлялись разом друковане видання Амбітна пані та шукали у залі героїв публікацій. А перед цим, моя доросла дочка, допомогла мені обрати плаття і змусила таки його купити.


Ось це саме те, про що я мріяла, коли її народила - що ми будемо ходити разом по магазинам і обговорювати всяку всячину. Уже я у неї питаю про модні музичні напрямки і від деяких мене реально нудить, уже я їй дзвоню, щоб спитати, де можна недорого і смачно випити кави... Було б, звичайно, ще цікавіше, якби з нами пішла й друга "дуже доросла" дочка, але їй це ще не цікаво, та і по магазинам ходити вона не дуже полюбляє.


Але все одно, це доволі дивні відчуття - що у тебе дочка уже твій друг, з яким можна поговорити не лише про уроки та забиті колінця. Та скільки б їм не було років, для мене вони мої маленькі дівчатка, які мають повністю з"їдати свій обід та взимку надягати шапку )))





Немає коментарів:

Дописати коментар