неділя, 20 листопада 2016 р.

А знаєте, я хочу ще дітей...

А знаєте, я хочу ще дітей. ще парочку, хоча б. Поки ще можу. Мені подобаються гамірні вечері, коли всі нарешті сходяться додому та всідаються до столу. Навіть якщо не будеш їсти - ти не можеш пропустити вечерю, тому що тут обговорюються усі найважливіші події за день, що минув, складаються плани на майбутній день, згадуються цікаві історії, розгораються та гаснуть сварки.



Мені подобається дитячий гамір вдома, коли Іванка з Святославом та Мар"яною грають у школу і слухняно пишуть палички за дитячим столиком. Мені подобається, коли вони всі разом починають танцювати. грати в хованки та стрибати на батуті - матраці. Мені подобається, як усі Дівки разом із Кицькою біжать зустрічати Тата і з роботи і наввипередки кричать "тетеку!" (цукерку ))).

Мені подобається малювати, коли в хату, нарешті, завітає тиша - коли всі сплять. Мені подобається відпочивати від дитячого гамору, і я тішусь, коли він знову хвилею заповнює увесь навколишній простір.

Мені подобається спостерігати за моїми дітьми, дивитись як вони ростуть і дорослішають, допомагати їм обрати потрібний шлях і підтримувати, коли вони розчаровані. Мені подобається робити їм подарунки і влаштовувати свята.

Я хочу, щоб усі мої діти, не дивлячись на те, скільки їх буде, завжди поспішали додому, завжди допомагали одна одній, не зважаючи на якісь негаразди. Щоб вони не заздрили одна одній, а просто любили одна одну.

Так, з ними деколи дуже важко. Особливо коли якісь перехідні періоди чергуються один  за одним без перерви, коли якісь побутові проблеми обсідають і не дають дихнути, коли щось чуже давить, а ти його не можеш позбутись...

Але, колись, у недалекому майбутньому, ось так взимку, ми з татом сидітимемо біля вогнища у каміні, з келихом запашного чаю, а діти наповнюватимуть увесь мій простір. Вони чекатимуть подарунків під крислатою ялинкою, вдихатимуть пахощі страв, що готуватимуться на вечір і створюватимуть гармидер у такому казковому маминому житті. А потім усі діти із своїми дітьми будуть сходитись до нашого Різдвяного столу, де ми будемо жартувати, співати та слухати повчання від нашого самого розумного Дядька ))) І це буде просто прекрасно...

Для цього всього потрібно зовсім не багато: невеличкий будинок на декілька кімнат, такий собі двір і садочком, авто і, така собі, фінансова незалежність... Усього на всього...

А поки що, я лише ХОЧУ ще дітей...


Немає коментарів:

Дописати коментар