неділя, 13 листопада 2016 р.

Коли ваш телефон впливає на ваші стосунки з дітьми

Не секрет, що сьогодні у багатьох професіях дуже розмиті межі між часом роботи та часом відпочинку. Часто ми, коли приходимо додому з офісу, вмикаємо домашній комп"ютер/ ноутбук/ планшет або просто свій смартфон і знову вирішуємо якісь робочі питання. Або просто спілкуємось в соцмережах. А паралельно з цим ми намагаємось спілкуватись з коханими, вирішити якісь дитячі проблеми, та просто побути мамою/татом. Не можу сказати, що це завжди вдається. Не можу навіть сказати, що це хоч коли-небудь вдається.



Звичайно, для мами в декреті, яка майже нікуди не виходить або не може вийти, спілкування в соціальних мережах є бодай невеличкою віддушиною. Бо часто дуже не вистачає спілкування з кимось із дорослих, хто сам ходить на горщик і розрізняє кольори.
Але в той же час, коли ми намагаємось спілкуватись з малюком і одночасно спілкуватись в соц мережах, ми самі створюємо конфліктні ситуації та напруженість у стосунках із реальними людьми, з тими, що в цей момент поруч з нами.

Чому? Бо чим більше ми розмиваємо кордони між роботою, спілкуванням у соціальних мережах та сімейним життям, тим більше ми відчуваємо, що намагаємось "розірватись" і знаходитись у декількох місцях одночасно. І в той же час, намагаємось бути гарними батьками.

Ви помічали, що:

1. Якщо ви проводите час з дітьми і одночасно читаєте якісь негативні новини/відповідаєте на робочі питання, ви можете кричати на дітей або поводитесь роздратовано більше ніж зазвичай?

2. За допомогою перегляду свого смартфону ви намагаєтесь втекти від нудьги або стресів у вихованні дітей (так так, нудно теж буває, коли кожен день одне й те саме)?

3. За допомогою мобільного або ноута/планшета, намагаєтесь виконувати роботу з дому,  щоб більше часу проводити із сім"єю, а в результаті не виходить ні одне ні інше?

Якщо ви відповіли на одне чи усі питання "так", то напевно потрібно переглянути своє відношення і до смартфону з соцмережами і до своєї сім"ї.

Для початку потрібно зрозуміти, що ми повинні давати дітям певну свободу. Тобто, вони не потребують нашої уваги 24 години на добу. Деколи і вони хочуть побути наодинці, зробити щось самостійно.

Далі вам потрібно заспокоїтись з приводу того, що ви мало часу приділяєте своїй роботі. Усім дорослим людям потрібно відчувати свою значущість у різних соціальних та робочих сферах свого життя. Нам просто необхідно відчувати, що ми ще чогось варті і ми важливі для інших дорослих людей. У кожного свій бажаний рівень цієї значущості. Але більше зробити, ніж ви фізично можете - ви не зробите. Тому перестаньте "намагатись скочити вище своєї голови", і розслабтесь.

Навчіться розділяти той час, який ви приділяєте роботі і той час, який ви приділяєте дітям та сім"ї. У нас це час спільної вечері. На цих пів години немає ніяких телефонів, телевізорів та іншої лабуди. Ми разом збираємось за столом, обмінюємось враженнями від того дня, який минув, просто спілкуємось. Для мене ось ці моменти єдності надзвичайно важливі. Вони дозволяють нам пам"ятати, що ми одна сім"я, що ми разом.
Також, коли ви граєтесь з малюком (тобто, коли я граюсь з Мар"яною), знайдіть можливість не відволікатись кожну хвилину на свої гаджети. Поставте їх на підзарядку, або просто залиште без звуку в іншій кімнаті. Повірте, погратись ляльками чи машинками ті 30 - 40 хв (а більше одномоментно дитині і не потрібно) - це таки дійсно весело і дуже пізнавально.
І головне, коли ви роздратовані, злі і кусючі - не зривайтесь на дітях. Можна просто сказати, що ви зараз злі, не в гуморі, щоб вас не чіпали годинку - дві, поки ви не заспокоїтесь. Маленьким так, звичайно, не скажеш. Але і ігри з ними самі собою заспокоюють. Головне не піддаватись на спокусу знову втикнутись носом в телефон/ноут/планшет.

А взагалі, навчіться розділяти роботу і родину. Так усім буде комфортніше і краще. Навчіться говорити і висловлювати свої почуття словами, якщо ви стурбовані, злі, або у вас якась невирішена проблема "горить" і вам конче необхідно ще годинку вдома присвятити роботі. Говоріть - і вас зрозуміють. Думки ніхто ще читати не навчився. Але і соцмережі не замінять родини.


Немає коментарів:

Дописати коментар