четвер, 6 серпня 2015 р.

Що вміє дитина у 10 місяців

Наша Мар"янка стала подорожувати ще задовго до свого народження. І як тільки випала можливість після народження, вона продовжила збільшувати цей чудовий досвід. Звичайно, не без допомоги мами. У свої 10 місяців вона уже була на морі більше, ніж її мама у свої 10 років. Але це далеко не перше і не найголовніше досягнення дитини у 10 місяців.



Найголовніше те, що у свої 10 місяців, Мар"янка уже має і дуже гарно показує свій характер. Вона усе прекрасно розуміє і намагається з нами спілкуватись на своїй мові, але ми чомусь її не завжди розуміємо. Усе інше можна перерахувати:

1. Ходить, тримаючись за одну руку, може трішки стояти сама, без підтримки
2.Сідає - встає взагалі без будь - яких перешкод і труднощів
3. Бере іграшки, навіть самі маленькі, але як і раніше, усе пхає до рота.
4. Навчилась брати двома пальчиками кришечки хліба і класти їх до рота, а не дзьобати їх носом, як раніше
5 Вчиться злазити з ліжка. Довелось декілька разів показати, що спочатку потрібно спускати ноги, а потім з"їжати і йти. Поки все одно доводиться підтримувати, але, як то кажуть, "прогрес на ліцо"
6. Копіює наші дії з різними предметами. Дуже подобається усіх розчісувати, при цьому може гарно і з усієї сили вгатити гребінцем по лобі. Але так тішиться, що хай гатить )))
7. Натагує усе на голову: і труси, і сорочку, і хустинку, і намисто... Але дуже гарно і суто "по дівчачому" моргає, коли їй кажеш, що вона дуже гарна і красуня )))
8. Грає в м"яча - тато-футболіст навчив відбивати ніжкою м"ячика і їй це подобається!
9. Дуже любить спостерігати і гратись з іншими дітками. Правда, не з усіма. Не знаю. за якими критеріями вона їх відбирає, але з одними дітками аж біжить гратись, і зачіпає їх, і "говорить", і гладить, а до інших навіть не підходить. Маленьких, таких як сама, може гладити по личку, брати за ручку, давати і брати іграшки, щось своє лепетати. Дуже їй подобається наш сусід - хлопчик Костя, маленький, біленький і пухкенький. Вони так смішно спілкуються )))
10.Сподіваюсь, вона же розуміє, коли я кажу, що щось не можна. В крайньому разі, заглядає в очі із дуже розумним виразом обличча.

Взагалі, вона росте і вчиться чомусь новому ледве не що дня. Тут вона лише вставала за одну руку, а тут уже відпихає твої руки і хоче йти сама. Вона  у нас гарна і розумна дівчинка. І сестрички у неї гарні і люблячі. Що б я без них робила, просто не уявляю...





Немає коментарів:

Дописати коментар