неділя, 30 серпня 2015 р.

Йдемо в школу або навчаємось вдома?

Нещодавно прочитала статтю однієї "психолога" з приводу домашньої освіти, як панацеї для усього людства і Української Освіти зокрема. Стаття цікава, але не більше. Домашня освіта - це коли діти не ходять до школи, а навчаються вдома. По закінченню піврічча (семестру), вони складають іспити в школі. По закінченню навчального року також. Бути викладачем для таких дітей можуть шкільні вчителі, які приходимуть до вас додому, батьки, або так звані "тьютори" - вчителі "зі сторони", яких ви шукаєте самостійно.Діти вдома вчаться за тією ж програмою, що й в школі. Але вони завжди навчаються один - на один з викладачем, у них немає соціалізації в шкільному колективі та інших аспектів навчання в школі

субота, 29 серпня 2015 р.

Що вміє дитинка в 11 місяців?

Очікування цього дня, коли Мар"янці виповниться 11 місяців, мене хвилювало не менше, ніж очікування її Першого Року. Це як чекати на четвер - ось завтра уже п"ятниця і потім вихідні. Тобто, залишилось уже зовсім трошки, останній ривок, і все - Мар"янці буде рік. Але поки до цього ще місяць (уже, на справді, трішки менше), можемо підсумувати - що ж таки вміє наша дитинка в 11 місяців.

середа, 12 серпня 2015 р.

Розлучення - як жити далі?

Просто - брати і жити. І хай мене пробачать ті жінки/чоловіки, які зараз саме переживають наслідки розлучення, але це не кінець світу, не закінчення життя і не привід для істерик. Ха, це я уже зараз можу так говорити, бо усе давно пройшло, бо життя повернуло так, що таки то "було краще для усіх". Але пережити то можна.

четвер, 6 серпня 2015 р.

Що вміє дитина у 10 місяців

Наша Мар"янка стала подорожувати ще задовго до свого народження. І як тільки випала можливість після народження, вона продовжила збільшувати цей чудовий досвід. Звичайно, не без допомоги мами. У свої 10 місяців вона уже була на морі більше, ніж її мама у свої 10 років. Але це далеко не перше і не найголовніше досягнення дитини у 10 місяців.

понеділок, 3 серпня 2015 р.

Літній дитячий табір або як мама страхів натерпілась

Довго я не наважувалась відпустити своїх дівчат від себе далі ніж на 100 метрів. Навіть уже наша бабуся з мене сміялась, що я разом з ними і заміж повиходжу, щоб не відпускати. Але, врешті решт, усе буває вперше. І от, мої дівчата поїхали до літнього дитячого табору десь під Івано-Франківськ.