вівторок, 30 червня 2015 р.

Подорож з дітьми на море автомобілем

От ми і повернулись у нашу маленьку шпаківню. Сьогодні зранку нас не вітало море і ми не порпались  піску, намагаючись його втіхаря наїстись. У мами таки не витримали нерви і вона за день зібрала усіх дітлахів, усе своє шмаття, "нажитоє непосільним трудом" і гайнула на море. Звичайно, Затока, то є Затока. Але і такої подорожі багато хто з матусь і татусів бояться. Бо ж: дитина маленька, а дорога довгенька, а що, як буде холодно/жарко, а що, як дитинча буде води боятись, а що як сонце пектиме, а що як.... і т д і т п. На справді, боятись абсолютно нічого - ви ж не на безлюдний острів їдете....

субота, 13 червня 2015 р.

Подорожі з маленькою дитиною до року- що потрібно знати

Так як я мамця непосидюча, я ледве витерпіла, допоки Мар"яна доросла до своїх пів року, і ми почали збиратись у невеличку подорож. Спочатку я дуже хвилювалась, адже дитинка маленька,  як вона перенесе дорогу, а як це все буде... А потім згадала, що коли Іванці було пів року, а Насті майже три, ми самі їздили до Москви на поїзді... І нічого... Але як подумаю. що я на таке зважилась - я таки шалена на всю голову...
Отже, на що потрібно звернути увагу:

середа, 10 червня 2015 р.

Мама та кар"єра - хто кого?

Чим далі в ліс - тим частіше починаю себе ловити на думці, що не хочу я сидіти вдома і бути домогосподаркою. Хоча, ще якийсь час тому, я подумувала над таким варіантом розвитку мого життя. Але згодом зрозуміла, що це зовсім не для мене. Чомусь, не вражають мене рожеві слоники, довгі спідниці, як вираження жіночності, постійні соплі і руки в тісті. Хочеться руху, драйву, емоцій, які не пов"язані з дітьми, домом та побутом.

понеділок, 1 червня 2015 р.

Бити чи не бити? - ось у чому питання

Дуже часто на усіляких мамо-форумах виникають суперечки з приводу того, чи варто бити дітей чи ні. Звичайно, думки розділяються, кожен аргументує свою точку зору. А потім хтось змінює "табір", а хтось продовжує дотримуватись своїх поглядів. Часто, з плином часу, ті, хто відстоював позицію "не бити", змінюють свою думку. Адже діти ростуть і змінюються. З"являються братики-сестрички і змінюється увесь стиль життя.

Я не є прихильником категоричної позиції "дітей бити не можна, вони такі усі-пусі хом"ячки, їх треба лише любити і цьомати". Як показують реалії сьогоднення, деяких дорослих мало в дитинстві лупили, інакше б вони не виросли такими доб..бами... Але хочу систематизувати свої думки з цього приводу