неділя, 23 лютого 2014 р.

Вічна пам"ять Героям Майдану!



Мам, сьогодні їду на Майдан,
Якщо не повернуся, мене вбили,
Та знаєш, мам, я буду там не сам,
Там люди, у яких багато сили,
Не плач, я мушу бути там де всі,
Грудьми стояти перед лютим звіром,
А знаєш мам, я вдячний є тобі,
І ти пишайся завжди своїм сином.
Візьму щита, піду поміж людей,
І я прикрию їх, від куль отих проклятих,
Вже знаєш мам, дістало до грудей,
Як з вилами там брат іде на брата.
Я їду, бо це є моя земля,
Я народився тут, і тут я і загину,
Ми вільні, і ми любимо життя,
Та віддамо його за вільну Україну





субота, 1 лютого 2014 р.

Мама і революція

Усі події, які зараз відбуваються в нашій країні, дозволили побачити усе єство і розумові здібності людей, які оточують мене, мою сім"ю та моїх дітей. Багато хто із жінок намагається відгородитись від важливих і жахливих подій, які відбуваються, і роблять вигляд, що нічого не відбувається ("Ну на нашій же вулиці тихо!", " А я живу, і буду далі танцювати і розважатись!"). Дехто каже, що краще стабільне лайно, ніж боротьба за краще майбутнє. Але жодна з них, на мою думку, аж ніяк не розуміє, що у даний момент обирає майбутню долю своїм дітям.