четвер, 7 листопада 2013 р.

Мрії і реальність звичайної мами...

Струнке тіло ніжно пестять промінчики сонця, що проникають до кімнати крізь прозору шибку. Безтурботно знаходишся у полоні сну і не поспішаєш від нього звільнитись. Солодкувато - гіркий запах кави повертає до реальності. Мурчання блискучої-чорної кішки, яка мурчанням намагається довести, що час прокидатися уже прийшов.



Солодко потягуючись, розумієш, що прийшов новий день для нових звершень. Легко і граційно сівши на ліжку, відкинувши довге шовкове волосся на спину, починаєш новий день.

Майже як твоя чорна кішка, граційно підходиш до великого дзеркала, що б помилуватись струнким оголеним тілом, пружними грудьми та ніжною шкірою, як у малюка.

Одягнувши шовковий халатик від відомого дизайнера, прямуєш на кухню, щоб насолодитись вранішньою кавою. Але тебе чекає не лише приємний смак кави, але й невеликий милий подарунок від коханого - нові прикраси з діамантом та червона троянда. Ніжна посмішка і теплі почуття наповнюють усе твоє єсство і день здається ще прекраснішим.

Невеличка тераса, з якої відкривається неймовірний гірський пейзаж, пташиний спів та смак свіжозвареної кави надихає на нові звершення.

Після вранішніх водних процедур, гардеробна кімната з радістю відкриває свої обійми, адже тобі  усе до лиця. Стрункі ноги, пружні груди, ніжна шкіра, шовкове волосся та гострий розум - відьомське поєднання.

Подорожі, самовдосконалення, кохання та подарунки і пристрастні ночі...

Мрії...

Дзвенить будильник, який хочеться придушити за те, що він відбирає крихти сну і спокою. Ледь вмовивши себе піднятися з ліжка, прямуєш на кухню, як зомбі, щоб приготувати сніданок. Чорна кішка намагається довести, що не все так страшно, вона ж то виспалась і зараз хоче їсти, а ще їй треба змінити лоток, тому що той запах перебиває запах і чаю і розчинної кави.

Ледь відкривши одне око, вмикаєш чайник і швидко йдеш до ванної кімнати, тому що без вмивання холодною водою, ризикуєш заснути навіть на підлозі кухні і залишити усю сім"ю без сніданку. А тепер починається подолання майже нездійсненної місії - всіх зібрати, нагодувати і вчасно довести до місць призначення. За лічені секунди потрібно вирішити, що усі домашні їстимуть на сніданок сьогодні, швидко це приготувати і піднімати дітей з ліжок. Встануть діти - встануть усі інші. Навіть ті, хто й не збирався. Починається щоранкове - швидше вдягайтесь, швидше їжте, ні, іншого нічого нема, їж давай, не забудьте шкільні обіди, не бийтесь, не кричіть, не забудьте змінне взуття/спортивну форму і т.д. Коли, нарешті, усім кагалом висипали на вулицю, можна на повні груди вдихнути майже свіжого вранішнього повітря, швидко його видихнути і бігти до школи, відвести дітей, розібратись із учителями, добігти на роботу, вислухати претензії від клієнтів, розрулити проблеми з партнерами, поклянчити у керівництва зп і подумки послати їх на три чорти. Паралельно потрібно придумати, що ж це приготувати на вечерю, бо те було вчора, а те позавчора, а те уже в печінках сидить... Подумки переглянути вміст холодильника, тяжко і гірко зітхнути, згадавши кількість грошей в гаманці...

Прибігши додому, почнеш відпочивати на кухні, адже їсти хочуть усі, навіть кицька. Зате коли усі зібрались за вечерею, починаються розповіді про те, хто що робив, хто що бачив і дізнався. Виявляється, Земля крутиться навколо сонця, а староста має йти на збори старост і на завтра потрібно намалювати прапори англомовних країн і зробити метелика із гів.а.... Але це смішно і наповнює тебе щастям )))) Хоч метелика робити зовсім не хочеться...

Коли брудна білизна випрана, уроки перевірені і посуд помитий, коли помиті діти повкладались після бійки спати, з"являється тиша і спокій... А ти сидиш, і не можеш зрушити з місця, ти просто насолоджуєшся тим, що день скінчився... Притулишся до рідного міцного плеча, і уявиш, що за вікном гірський краєвид, а на твоїх ніжних пальчиках діаманти, а завтра у вас літак в Альпи.... І солодко заснеш...

Ось це реальність )))

3 коментарі: