вівторок, 9 квітня 2013 р.

Подорож з дітьми - як це відбувається насправді


Багато всього написано і розказано на тему подорожей з дітьми. У статтях все виглядає ідеально і легко: діти спокійні, веселі, ситі і щасливі; всі співають гарні пісні і плескають в долоні. Але чи так усе відбувається насправді?



Так само, як "театр починається з вішалки", так і подорож починається зі збору валіз, ну або дорожньої сумки. При чому розміри багажу та тривалість поїздки в загальному не мають ніякого значення. Ви вже знаєте куди ви їдете і на скільки днів (годин / місяців - потрібне підкреслити). Від цього залежить кількість і розмір багажу. Починайте його збирати тільки після того, як склали список всього потрібного. При чому список складайте кілька днів - так ви точно нічого не забудете, але є ймовірність, що візьмете багато зайвих речей.

Складайте речі, коли діти або сплять, або гуляють. Загалом, коли їх немає поруч. Інакше всі ваші збори або затягнуться, або перетворяться на хаотичний рух речей по квартирі. Діткам цікаво все, що ви робите і вони завжди хочуть брати в цьому участь. Тим більше, якщо мама не дозволяє. Якщо дитина маленька, дайте їй окрему сумку і гору речей, які ви не будете брати з собою - нехай імітує вашу діяльність. Якщо дитинча досить таки доросле (моїм дочкам 7 і 9 років - це за моїми мірками досить таки дорослі діти), подумайте, як вони можуть вам допомогти. Своїм дівчаткам я зачитувала список їх речей, які планувала взяти з собою, а вони акуратно складали все добро в стопочки на ліжку. Потім я переглядала ці купки, хвалила за правильний вибір або міняла те, що не підходило (природно, пояснюючи чому) і складала у валізу. Так і діти не заважали і процес збору речей пройшов швидше, ніж я очікувала. Тільки не забувайте відзначати в списку, що ви вже поклали, а що ще ні.

Дорога. Якщо їхати вам потрібно довго і в світлий час доби, коли дитина не буде спати (сподіватися на те, що його заколише в автобусі / потязі / автомобілі не варто), запасіться величезною кількістю іграшок, альбомом, олівцями і, головне, терпінням. Нехай частину іграшок збере вдома сам малюк, а частину покладіть ви. У мене діти беруть ляльку і декілька м2яких іграшок, але дуже радіють, коли я дістаю з сумки ще й посуд для годування "дітей", постіль і одежу для ляльок.

Не рекомендую їхати автобусом. Це дуже стомлює навіть дорослого, що вже казати про дітей. Там незручно лежати, не можна ходити, стрибати, стояти і гратись. Якщо вже іншого виходу немає - вибирайте нічний рейс. Більша ймовірність, що вночі дитина буде спати в дорозі, а не хотіти бігати / пісяти / їсти.

Можна їхати автомобілем. Подорожуючи таким чином, ви можете зупинитися, коли вашому малюкові потрібно буде пісяти / какати, можете спокійно зупинитися і перекусити, розім'яти ноги, побігати. Та й дитині більше подобатися їхати в автомобілі, ніж в автобусі. Але купу іграшок взяти не забудьте.

Потяг (поїзд) - оптимальний вибір для поїздки з дітьми. Тут найкраще співвідношення ціни / комфорту. Бажано, звичайно, брати купе, а не плацкарт. Але в деяких поїздах навіть плацкарт досить таки пристойний, не гірше деяких купе. У поїзді можна бігати, стрибати, лежати, стояти, малювати, нормально за столиком поїсти, полежати, посидіти, спорудити на нижній полиці будиночок (звісивши простирадло з верхньої полиці), грати ляльками, машинками, знайти нових друзів (діточок, що їдуть у вашому вагоні ). І, врешті-решт, можна влягтися спати. Багато іграшок теж просто життєво необхідно, якщо ви не хочете незліченну кількість разів відповідати на питання: "Ну коли ми вже приїдемо?", "А ще довго?", "А скільки ще?", "А це довго?" Бережіть свої нерви, вони ж не залізні!

Вже прибувши на місце, стежте за дитиною, не відпускаючи його руку ні на хвилину. Скоріше за все, захопленню малюка не буде меж, так як тут відкривається стільки всього нового і цікавого! Але тримайте дитину за руку - ви ж знаходитеся в іншому місті / країні. Не влаштовуйте довгі піші прогулянки. Діти втомлюються набагато швидше дорослих і їм незрозуміло скільки це "ще трошки". Краще досліджувати нову місцевість "набігами": годину - півтори походили по екскурсіям - сіли, відпочили, перекусили і далі пішли.

Не покладайте великих надій на перший день після приїзду. Ви втомлені, з дороги і діти не менше вас втомилися. Нехай менше, але якісніше буде ваша прогулянка. Якщо дитина ще катається в колясці - тоді проблем менше. Там вона може і поспати, поки ви продовжуєте досліджувати околиці. Врахуйте, що дитина буде просити поїсти, попити, пісяти, їй буде жарко / холодно, вона забрудниться, захоче посидіти / полежати. Це не означає, що дитину не потрібно нікуди з собою брати, просто будьте до цього готові і тоді такі прохання не будуть вас дратувати.

Дітей потрібно брати з собою на екскурсії, показувати їм нові міста, країни. Більш вдячних туристів я ще не бачила. Ці величезні очі від захвату не порівняти ні з чим, цю радість від побачених нових місць просто не передати. Так, без дітей в якійсь мірі простіше і легше, але і відчуття вже не ті. Якщо у вас є можливість показати малюкові щось нове - показуйте! Нехай він не запам'ятає імен і дат, але назавжди запам'ятає відчуття, викликані поїздкою і буде асоціювати те чи інше місце саме з почуттями, які ви змогли йому подарувати.

Подорожуйте разом з дітьми, їх радість, щастя в очах просто безцінні і затьмарюють всі дрібні негаразди і дитяче "Ну маааааама!"...

P.S. Стаття написана декілька років тому російською мовою. Знайшла її зовсім випадково, коли готувала матеріал з приводу транспорту для подорожей. Але так як тема не втратила своєї актуальності - вирішила опублікувати її уже в україномовному варіанті. А ось оригінал статті - Путешествие с ребенком - как это происходит на самом деле
Алушта 2013

Вітіно (десь під Евпаторією) 2008


Євпаторія 2010


А ще були Москва, Болгарія (Несебр), Львів, Київ, Умань ... і це ще не все )))


Немає коментарів:

Дописати коментар