четвер, 14 березня 2013 р.

Важкий мамин вибір

Хворіти у нашій країні, та й навіть не у нашій - то занадто невдячна справа. І якщо десь закордоном хвороба виливається у фінансові витрати (звичайно, якщо у вас немає медичного страхування), то у нас - це втрата часу, грошей, нервів...



Кожній мамі найважче пережити хворобу дитини, особливо коли це не прості соплі-кашлі, коли потрібно приймати рішення, яке вплине на усе її подальше життя. У ранньому віці це може бути майже гамлетівське питання - вдягати "стремена Павлика" чи не вдягати. Далі, у випадку алергічної реакції майже на усі продукти харчування, велику кількість медикаментів та побутової хімії, у вас постане питання, про майже повне обмеження дитячого і дорослого раціону, лікування лише гарячим чаєм і миття голови лопухами... Або робити це все частково... Або не робити взагалі... А коли виростуть майже усі стаціонарні зуби - вирівнювати їх і одягти дитині на зуби "пластінку" чи не одягати - бо мені ж і без неї добре... І так далі, і тому подібне... Кожна мама може навести безліч таких прикладів вибору, від яких в тій чи іншій мірі залежить подальше життя і здоров"я твоєї дитини.

Але що робити, коли один лікар каже робити процедуру, а інший - не робити. А третій, взагалі, рекомендує робити цю ж процедуру через раз? Кого слухати? Кому довіритись? Бо ж усі три лікарі - вони дійсно професіонали, з рекомендаціями, перевірені "на собі". А у важливому рішенні їх думки розійшлись. Вирішувати лише мамі... І що робити? Бо ж деколи від таких рішень і справді залежить дитяче здоров"я і життя... А якщо це рішення буде неправильним - як ви поясните свій вибір своєму Сонечку, своїй Кровиночці?

Якщо у мами є тато, такий, про яких пишуть у книжках - люблячий батько, чоловік і друг - їй буде хоча б з ким поговорити. І не важливо, чи це тато, який з"явився уже після народження дитини, чи це тато, з яким ви спільно пройшли усю вагітність, пологи, виховання вашого дитятка.Суть одна - проговоривши вголос свою проблему, дуже часто ви проговорюєте і її вирішення.

А що робити мамі, яка одна - однісінька? Що робити, куди йти, де знайти підтримку і допомогу? До кого звернутись, щоб підказали, як буде краще для її дитини?! Ось це є страшною адською мукою... В такі хвилини хочеться зникнути або прокинутись, і щоб усе виявилось сном.

Дітки ростуть, дітки хворіють. Зубки, ручки, ніжки, очки, вушка.... Шкода, але найважливіші рішення у житті дитини приймає мама, яка і сама не знає, а як буде краще. А як його знайти - те найкраще рішення? Що робити, кому довіритись?

Ніякі душевні муки не зрівняються із такими муками вибору. Можливо, найкращим рішенням буде те, що не нашкодить?

Немає коментарів:

Дописати коментар