понеділок, 30 грудня 2013 р.

Прощавай, зміїний 2013 рік!

Нарешті залишились лише лічені години до завершення цього важливого і дуже важкого року. Можливо, на перший погляд, нічого суттєвого не сталось, адже власного житла як не було, так і немає, мама працює там же де і раніше, та й кількість дітей не змінилась. Але трішки подумавши, можна помітити, що нехай не такі кардинальні, але зміни в нашому житті присутні в будь якому випадку. Головне, щоб вони змінювали нас і наше оточення на краще, давали стимул і можливість рости нам як особистостям і допомагати у цьому нашим дітям.

субота, 30 листопада 2013 р.

Євроінтеграція, Євроасоціація і нещасна, побита Україна

От читаю я усе обговорення, дивлюсь на те, що відбувається і просто серце рветься!
Ну чому, я просто не розумію, чому деякі з нас не хочуть жити краще??? Чому вони не хочуть дати можливість моїм дітям жити краще? Чому вони проти того, щоб їх діти мали краще майбутнє, а батьки спокійну в достатку старість??? Чому???

четвер, 7 листопада 2013 р.

Мрії і реальність звичайної мами...

Струнке тіло ніжно пестять промінчики сонця, що проникають до кімнати крізь прозору шибку. Безтурботно знаходишся у полоні сну і не поспішаєш від нього звільнитись. Солодкувато - гіркий запах кави повертає до реальності. Мурчання блискучої-чорної кішки, яка мурчанням намагається довести, що час прокидатися уже прийшов.

вівторок, 29 жовтня 2013 р.

Крим навесні - відпочинок з європейським комфортом (власний досвід)

Море - воно завжди море. І влітку, коли можна вдосхочу наплаватись; і восени, коли сонце уже не палюче, а водичка ще тепла; і навесні, коли на березі нікого немає і ніхто не завадить насолодитись прекрасним краєвидом; і, навіть, взимку, коли все заснуло, а море - живе! Так як у більшості із нас відпустка лише раз на рік - ми радіємо, що вона у нас влітку. Тоді ми можемо поїхати на море - викупатись, вилежатись на сонечку, а діти попорпатись у пісочку. Але правильно підібравши місце відпочинку, готель або курортний комплекс - відпочинок на морі стане справжнім святом у будь - яку пору року.

Острозька Академія та осінній Луцьк - подорожі з дітьми

Коли буденність гнітить, каструльки/брудна білизна/невивчені уроки/завал на роботі доводять до сказу, потрібно щось змінювати. Хоча б на вихідні. Тим більше, коли погода просто просить - їдь у нові місця, дізнавайся щось цікаве, не сиди на місці зі своїми незгодами! Біжи, біжи, біжи!!!

Роздуми про осінній сум

Коли йдеш по вулиці наодинці із собою, коли дивишся у вікно автомобіля чи громадського транспорту, коли йде дощ чи світить осіннє сонце... Тебе просто не існує... Існує лише твій внутрішній діалог із самим собою... Монолог ? Можливо й так... де питання задаєш сам собі і сам від себе очікуєш відповіді...
Коли лунає музика в навушниках або просто у твоїй голові, і ти не хочеш нічого знати, нічого чути, окрім цієї мелодії... Ти відчуваєш спокій, сум... але той сум позитивний. Він дає тобі можливість заспокоїтись і відокремитись від щоденних турбот та переживань, зробити висновки і прийняти рішення...
І ти просто йдеш чи їдеш... і тебе не існує... існують тільки твої думки і осінь.... і сум... і відчуття, що усе вирішиться, усе владнається, усе буде...

Усе буде....


понеділок, 7 жовтня 2013 р.

Не хочу, щоб діти дорослішали...

Так важко змиритись із тим, що діти ростуть... Так ще й з кожним роком це відчувається все більше і більше. Вони вчаться відчувати себе дорослими, нести відповідальність за свої вчинки і рішення, починають усвідомлювати, навіщо їм вчитись, що їм подобається більше, що менше... Вони перейшли уже до старшої школи, у них різні вчителі і різні кабінети, вони самостійно замовляють собі обіди і батьки не приводять їх до школи ...

Осінь, школа, депресняк...

Ось і закінчився перший місяць осені і перший місяць навчання. Знову розпочалась школа, уроки і збирання грошей.... Вперше в своєму житті я подумала, що я ненавиджу школу і з нетерпінням чекаю на канікули, навіть більше, ніж мої діти.

понеділок, 16 вересня 2013 р.

Крик душі - я ненавиджу людей )))

Чим далі тим більше, я розумію, що хочу жити десь далеко серед густого лісу, де б не було інших людей. Я б нічого не втратила без спілкування з деякими особистостями. Не люблю людей, а особливо жінок... Це, звичайно, не стосується друзів - вони виключення.

Але я ненавиджу нерозумних недалекоглядних жіночок, які вважають, що вони центр всесвіту і лише вони знаю. що правильно. Які не рахуються ні з чим, і без будь яких мук совісті спокійно ображають інших...  Сподіваюсь, що я зможу не реагувати на так негативних і неприємних осіб, спілкуватись з ними як можна менше,а то й зовсім не спілкуватись.

Але все ж таки, дуже сподіваюсь. що моя мрія здійсниться, що будемо ми з родиною жити десь далеко-далеко, де з однієї сторони - гори, а з іншої море...а можна й без моря

Хоча, все одно буде школа, все одно будуть людці, все одно, поки діти не повиростали аж ніяк не обійтись без певного соціального спілкування... Але дуже сподіваюсь, що не з таким квочками нерозумними...


понеділок, 19 серпня 2013 р.

Збираємось до школи - список усього необхідного до 1 вересня

Майже скінчилось літо. Чомусь воно пролетіло швидше, ніж минулі роки. Хоча, можливо це не літо швидко пролетіло, це ми не встигаємо жити - настільки насичений кожен день. Але зовсім скоро осінь, а з нею і школа. Знову почнуться уроки, додаткові заняття і гуртки... Це як зовсім інше життя: одне життя - літо, друге життя - навчальний рік. Але до навчального року потрібно підготуватись - придбати шкільну форму, спортивний одяг, канцтовари та багато усього іншого. Щоб нічого не забути, складаємо список усього необхідного, що потрібно придбати перед початком навчального року.

пʼятниця, 16 серпня 2013 р.

Осінній настрій

Я люблю своїх дітей. Більше ніж будь кого і будь - що. Ось такі прості думки. Більше нічого не має значення... Вони мої маленькі янголятка і бісенятка. Деколи доводять до сказу, деколи хочеться зачинитись від них і сховатись хоч на хвилинку хоча б в туалеті... Але я їх люблю...

Дорожчого ніж вони у мене немає нічого...

Усе могло б бути інакше - але вони були б у мене в будь - якому паралельному всесвіті, інакше не було б мене...


пʼятниця, 9 серпня 2013 р.

Подорожуємо з дітьми закордон літаком. Греція.

Вирішуючи поїхати на відпочинок з дітьми закордон, вам потрібно зважити усі "за" та "проти". Як на мене, то поїздка закордон несе в собі дуже багато, особливо для дітей шкільного віку. Це і усвідомлення того, що іноземну мову знати просто необхідно, що є інші життєві цінності, що є інший рівень спілкування між людьми тощо. "Проти" - це переліт (не відомо, як дитина його перенесе), медичне забезпечення (невідомо, чи воно вам буде потрібно, але договір медичного страхування має бути обов"язково), вартість...

вівторок, 30 липня 2013 р.

понеділок, 22 липня 2013 р.

Матеріальне чи духовне? Телевізор чи подорож?

Давно задумуюсь над тим, що не тяжію я до матеріального/фізичного. Тобто, не потрібен мені новий ноутбук, поки мій гарно працює і виконує усі потрібні функції. І мене абсолютно не хвилює, що він зовсім немодного бренду і немає вбудованого чогось - там, що, по суті потрібно зовсім невеличкій групці спеціалістів... Замість того, щоб витрачати гроші на модну дрібничку, я краще витрачу їх на подорож та гарну книжку. Відповідно, і дітей намагаюсь навчити перевазі духовного над матеріальним. І уже маю результати - як позитивні, так і негативні... Єдине, чого мені б дуже хотілось із такого матеріального - це власне житло...

неділя, 7 липня 2013 р.

Наші діти - це відображення нас у цьому ж віці. Перевірено на собі )))

Ніколи не думала , що доведеться відчути себе на місці своєї мами і дивитись на саму себе одночасно. Але це сталось, коли моїй Насті майже виповнилось 10 років. Здається, для перехідного віку ще рановато, але, очевидно, час біжить швидше, і для наших дітей -  це "в самий раз".

понеділок, 24 червня 2013 р.

Ми теж діти своїх батьків, так само як наші діти нам...

Час іде, але ми його не відчуваємо фізично. Є лише думки та спогади, завдяки яким можна зрозуміти, що пройшов певний час. Коли ми були в школі - нам здавалось, що так буде вічно. Коли ми отримували свою першу зарплатню - нам не вірилось, що це наші, власно зароблені гроші, які можемо витратити на те, що забажаємо. Коли у нас народжувались діти - вони стали центром нашого життя... І увесь цей час поруч з нами були наші батьки, для яких ми і у 75 років будемо дітьми... А ви знаєте скільки вашим батькам сьогодні років?

вівторок, 11 червня 2013 р.

Так дивно змінюються діти...

Подорожувати дуже цікаво і корисно. Майже завжди. Але деколи подорожі супроводжуються неймовірною кількістю спогадів, як гарних так і не дуже. І коли починаєш захлинатись у відчуттях минулого, у картинках і словах, розумієш дуже відчутно, що діти уже зовсім не такі, як були у пів року, рік і навіть три...

субота, 25 травня 2013 р.

Лядово + Буша. Подорож - гарне завершення навчального року

Це був гарний навчальний рік і він повинен мати гарне завершення. Подорож усім класом із першою вчителькою, яка стала останньою для нашого четвертого класу у такому складі, залишиться чудовою згадкою про молодшу школу. І, крім того, стане ще одним скарбом у нашій скарбничці подорожей.

пʼятниця, 24 травня 2013 р.

Діти дорослішають - мами плачуть... Випуск із молодшої школи

Життя іде і все без коректур. 
І час летить, не стишує галопу. ... Ліна Костенко

Час не просто летить, він збільшує швидкість з кожним роком, з кожним днем... Здається, ще вчора мої дівки казали "носьоки" і "попайте", ще зовсім нещодавно був випуск з дитячого садочка, а сьогодні уже перший шкільний випуск - мое Маленьке Шило закінчило молодшу школу і переходить до п"ятого класу. 

пʼятниця, 17 травня 2013 р.

Чому дорослим можна, а дітям - ні?

Таке питання не раз виникало у моїх дітей. В основному зранку, коли потрібно снідати кашкою, картопелькою - чимось "нормальним". А мама снідає "ненормально" - кава і хліб з маслом. І от як відповісти на таке провокаційне питання?

Одного ранку мене "осінило", і я вирішила поділитись своєю знахідкою. 

Отже: 
Дорослим можна, бо вони самі за себе відповідають. А за дітей відповідають дорослі - тому вони й вирішують, що можна, а що - ні. 
Якщо у когось з дорослих щось болить, то вони винуватять тільки себе, самі ходять у лікарню, самі лежать в лікарні. А якщо у дитини щось болить, то хто винен - дорослий, дорослий лікує, ходить з дитиною до лікаря, лежить разом з дитиною в лікарні ...

Тому, якщо мама сказала - їсти кашу, то мусите її їсти! Бо мама так сказала ))

вівторок, 14 травня 2013 р.

Середньовічний Хотин і Кам"янець-Подільський - нові подорожі

Величезна кількість вихідних  на травневі свята змусила зайнятись пошуком нових маршрутів для подорожей. Але так, щоб не дуже далеко і не дуже дорого, і, в той же час, щоб було дуже цікаво. Дякуючи моїй кумі та кумі моєї куми (!!!), такий маршрут знайшовся! І ми потрапили у середньовіччя...

середа, 8 травня 2013 р.

Мама - ревнива власниця

Деколи корисно займатись самокопанням і багато думати... Так до чогось і додуматись можна... От я і додумалась - я ревную своїх дітей до усіх і до усього (звучить як "Я Люда і я алкоголік", але що є, то є). Сама була в шоці, але дуже сподіваюсь, що це не зашкодить нікому, і що я не одна така. Як же ці дивні ревнощі проявляються?

пʼятниця, 26 квітня 2013 р.

Чорнобиль

Ось так живеш - живеш і не знаеш, що ти уже мертвий. Як і не знали цього усі, хто прокинувся 26 квітня 1986 року в Прип"яті...

Вони займались своїми справами: діти гуляли, вагітні ставали на облік, чоловіки працювали. Хтось щось планував, хтось радів новим успіхам і уже досягнутому... А по суті - вони усі вже були мертві... Все через вибух і масу радіації, про яку ніхто і не здогадувався...

Ось і сьогодні - хто з нас може бути впевненим у своєму "завтра"? Що воно прийде, що день буде сповнений позитивних переживань, нових планів, нових ємоцій? Хто з нас може бути впевнений у тому, що в дану мить у нас не взірвався ще один реактор, а влада просто мовчить? Хто з нас може бути впевнений у тому, що він зустріне наступний рік хоча б із тим же здоров"ям, яке має сьогодні?

Планувати потрібно і сподіватись потрібно... Але не відкладайте життя "на потім", потім може і не прийти...


середа, 24 квітня 2013 р.

Діти і книги: як привчити дитину читати і навіщо

Багато батьків скаржаться на те, що їх дитина шкільного віку не читає, не хоче читати, не любить читати. І постає питання - як примусити школяра читати? Відповідь може бути лише одна на теке питання - НІЯК!

вівторок, 16 квітня 2013 р.

Здорові діти - щаслива мама

Ось так живеш - живеш, чогось прагнеш, щось плануєш, а тут тобі - БАЦ! і є діагноз... І не тобі, а твоїй дитині. І все втрачає сенс, усе стає неважливим. Залишається лише бажання повернути все назад і все змінити, стерти, мов гумкою олівець, отой діагноз...

четвер, 11 квітня 2013 р.

Заздрість - як виховати дітей без неї

Чомусь дуже часто, замість того, щоб порадіти за наші досягнення, за якісь кроки вперед, найдорожчі люди, ті, хто нас оточує, починають шукати якісь недоліки у вашому житті. І стосунки у вас з чоловіком не такі як треба, і діти не щасливі, і одежа не гарна, і, і, і ... Вбиваючи на нуль усі ваші позитивні сподівання, увесь ваш чудовий настрій і бажання спілкуватись  ким би то не було. Як не дивно, така поведінка притаманна не лише дорослим, а й дітям. Тільки деколи вона має набагато жорстокіші прояви. Чому ж так стається? Чому заздрять дорослі, діти і  як позбавити своїх дітей цього руйнівного почуття?

вівторок, 9 квітня 2013 р.

Подорож з дітьми - як це відбувається насправді


Багато всього написано і розказано на тему подорожей з дітьми. У статтях все виглядає ідеально і легко: діти спокійні, веселі, ситі і щасливі; всі співають гарні пісні і плескають в долоні. Але чи так усе відбувається насправді?

понеділок, 1 квітня 2013 р.

Подорожі з дітьми - список речей

Деколи все і більше і більше переконуюсь, що я таки Шалена мамця і трошки не при собі ))) Чому я не можу всидіти на місці разом з дітьми? Чи чому я не можу залишити їх з бабусею, а сама їхати у подорожі, як це робить більшість?

Напевне тому, що я переконана - якщо я можу дати щось своїм дітям тут і зараз, не варто це відкладати на потім. Хто його знає, що буде завтра? Сьогодні є можливість - потрібно її використовувати. Я не прихильник відкладання "на чорний день" і на "кращі часи". А то буде як у тому анекдоті "Квартиру купила, машину купила, бізнес створила... А тут бац - і 80 років"...

субота, 30 березня 2013 р.

Море - це неймовірно

Я люблю море. Я його просто обожнюю. Це така розкіш - мати можливість жити на березі моря. І мова зовсім не про вартість житла, а про можливість бути у такій неймовірній близькості до цього чуда...
Море - воно ніби говорить з тобою і кличе до себе. Виникає майже непереборне бажання піддатись на його вмовляння і підійти ближче, ще ближче. Відчути на собі його магічні доторки і холодну ніжність. Разом з тим, десь в самому віддаленому куточку майже одурмаменого розуму, шаленіє думка - якщо море підкорить тебе - ти уже не зможеш повернутись.
Величезних зусиль доводиться докладати, щоб відірвати свій погляд від таких заворожуючих хвиль і безкрайніх просторів. А серце рветься в глиб, серце хоче відчути ту силу і спокій...
А хвилі шепочуть, перекидаючи каміння, ніби перебираючи намисто для медитації... І десь в глибині завороженого розуму ще довго лунатиме той звабливий шурхіт - прийди, прийди, прийди

пʼятниця, 22 березня 2013 р.

Хворі діти - зла мама

Коли хворіють діти - це погано. А після "супер" реформ в медичній галузі - взагалі жахливо. Коли не знаеш, ні що за хвороба, ні як її лікувати, а на лікаря надії немає... Тому що прийде "сімейний лікар", який про педіатрію знає доволі віддалено (а які можуть бути знання після трьох місяців перекваліфікації, якщо перед тим декілька років пропрацювати вузьким спеціалістом у зовсім іншій галузі). І цей лікар призначить травки - муравки, які не нашкодять, але і не допоможуть. Сенсу викликати такого лікаря не бачу.

вівторок, 19 березня 2013 р.

Мама і політика

Спілкуючись із багатьма жінками (в основному з тими, у кого уже є діти) та враховуючи своє світосприйняття, почала задумуватись - а чи має мама цікавитись політикою, але не як сторонній споглядач, а бути політично активною?

четвер, 14 березня 2013 р.

Важкий мамин вибір

Хворіти у нашій країні, та й навіть не у нашій - то занадто невдячна справа. І якщо десь закордоном хвороба виливається у фінансові витрати (звичайно, якщо у вас немає медичного страхування), то у нас - це втрата часу, грошей, нервів...

вівторок, 12 березня 2013 р.

Щастя

Всеж таки життя напевно прекрасне, особливо, коли діти здорові, нагодовані і сплять ))) Ось тоді наступає повне блаженство )))

Але, якщо подумати - то життя таки вдалося в певній мірі... Батьки живі-здорові, діти здорові, доглянути і задоволені, коханий є, заздрісники теж є, жити є де, робота є, є плани на майбутне, мрії і прагнення... Є усе. Можна лише дякувати за усе це.

пʼятниця, 8 березня 2013 р.

8 Березня - що це, навіщо і свято жіночого рабства

8 мартовський настрій  - це ніби заразна інфекція з потойбіччя. Усі ніби подірули - ганяють по магазинам, базарам, змітають з полиць і продукти, і усілякий непотріб на подарунки... Дзвінки, від людей, з якими спілкуєшся, але не більше. І навіщи вони? Доводиться вигадувати якісь поздоровлення, підтримувати розмову, коли говорити нема про що... Ніяково і тому хто дзвонить - і мені... Чи не краще просто не дзвонити? Я не ображусь, я взагалі не вважаю цей день за свято.